ТИХИЙ МОНСТР УЖЕ НА ТЕРИТОРІЇ МІСТА

Уздовж доріг і берегів річок можна бачити буйні зарости рослини, яка може нанести величезну шкоду людині. Мова йде про борщівник Сосновського.
Цю рослину ще називають «Помстою Сталіна», адже за часів СРСР комуністична влада запровадила вирощування борщівника Сосновського як ще однієї силосної культури, ігноруючи наукові перестороги. Також є інформація, що саме «вождь народів» у 50-х роках особисто наказав масово засіювати борщівником пасовища в Польщі та Прибалтиці, незважаючи на застереження вчених-аграріїв.
На Стрийщині ця чужа рослина почуває себе доволі комфортно. Якщо у районі з ним ще якось намагають боротись, то у місті ситуація складніша.
Наша редакція поцікавилась ще на початку червня: які заходи міська влада планує провести для знищення борщівника-Сосновського, який росте уздовж берега річки Стрий; які методи для цього будуть використані; який період будуть проводитись заходи боротьби з токсичною рослиною?
На наш запит нам відповіли: «повідомляємо, що замовником робіт по благоустрою міста Стрия є відділ ЖКГ, Стрийського міськвиконкому. Фінансування благоустрою міста, в тому числі і косіння трав, фінансується із міського бюджету, згідно програми соціально-економічного розвитку на 2015 рік.
Що стосується косіння та знищення токсичної рослини (борщівник Сосновського), то на виконання даних робіт необхідне виділення додаткових коштів для придбання спецзасобів захисту працівників, оскільки рослина є отруйною і токсичною».
Додамо, що на момент подання запиту, наша редакція розглядала критичну ситуацію «захоплення» борщівником берегу річки Стрий у межах міста. Однак, зробивши  обхід міста, рослину можна бачити вже і на території окремих вулиць: Панаса Мирного, Ольги Басараб та Болехівській.
Для боротьби з отруйною рослиною фахівці пропонують різні методи: механічне (шляхом одушення або виснаження рослини) та хімічне (використання гербіцидів) знищення.
Для того, щоб механічний метод був ефективним, потрібно систематично підрізати корені на глибині 8-12 сантиметрів та багаторазово підкошувати паростки, що відростають.
Не припиняти такі роботи протягом кількох років до тих пір, поки не будуть знищені всі кореневища та насіння в ґрунті.
Ефективніший метод боротьби — хімічний. Внесення зареєстрованих в Україні, рекомендованих на основі гліфосатів, дикамби, сульфанілсечовин і інших гербіцидів, проводиться при висоті рослинин до 10-20 см навесні або після підкошування.
Якщо ж упущено момент і рослини зацвіли, то скошену масу (борщівник цвіте з липня і майже до вересня) обов’язково треба спалювати, адже насіння дозріває навіть тоді, коли зацвівша рослина скошена. А одна така рослина дає 15-20 тисяч летючих насінин. Причому насіння може прорости в ґрунті навіть через 10-12 років!
Боротьба буде ефективною, коли проводиться одночасно в усій зараженій місцевості.
Очевидно, на Стрийщині синхронної боротьби з отруйною рослиною не спостерігається і берег річки Стрий у межах міста і крайні вулиці стають ідеальним місцем для борщівника Сосновського.
У всіх країнах Євросоюзу борщівник Мантегацці і Сосновського офіційно віднесені до так званої карантинної групи рослин. В Україні ж попри очевидну небезпеку цього досі не зроблено на загальнодержавному рівні. Однак, це не позбавляє відповідальності місцевої влади за поширення небезпечної для людини рослини.
Органи влади на усіх рівнях зобов’язані контролювати здійснення комплексу заходів боротьби з борщівником Сосновського та інших видів небезпечних рослин, дотримання земельного та природоохоронного законодавства відповідно до Законів України «Про захист рослин», «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про місцеві державні адміністрації», «Про благоустрій населених пунктів».
Варто зауважити, що захоплюючи нову площу, борщівник пригнічує іншу рослинність, порушує нормальне природне функціонування місцевих екологічних систем і створює навколо себе власну екосистему, неприйнятну для природи тої чи іншої місцевості. Великі і широкі листки борщівника розпускаються навесні раніше за інші рослини (трави), затінюючи поверхню грунту, на якій після його заселення рослини інших видів більше не ростуть.
Під борщівником зникає навіть деревна дернина, а восени, коли його листки в’януть, грунт під ним оголюється, зазнає змиву.

Довідка:
Виразки, залишені борщівник, часом заживають до трьох місяців. На їх місці залишаються плями, які можуть зберігатись кілька років. Особливу небезпеку борщівник несе для дітей, зважаючи ніжності їх шкіри, а також для людей з рудим волоссям.
Залежно від періоду зіткнення з листом, а також сонячного випромінювання, контактіруемие тканини покривають опіки від борщівника: від легкого шкірного почервоніння, слідом - бульбашок, до глибоких виразок, сильних в місцях жилок і повільно гояться ран. При опіку тіла більше 80 % вірогідний летальний результат.

Джерела: Агробізнес, Вікіпедія