"БО ПЛАЧ НЕ ДАВ СВОБОДИ ЩЕ НІКОМУ"... ЗГАДАТИ ЯК ЦЕ БУЛО

У цей день у Львові було проголошено aкт відновлення української державності.

Саме про ці буремні для української історії події згадували вчора, 30 червня срияни: КУН, МКН, Правий Сектор та небайдужі українці, які вшанували жертву підпільників біля пам’ятника Ярославу Стецьку.
…
Два вожді, які прагнули переділити Європу і розділити сфери впливу недооцінили вольової сили українського народу. У гру Гітлера і Сталіна втрутилась Організація українських націоналістів та її лідер Степан Бандера.
23 червня представник Бандери у Берліні передав німцям два документи - Меморандум та резолюції Другого Великого збору ОУН, в яких декларувалися наміри українців.
У документах ОУН чітко заявила свою позицію: Україна має бути економічно незалежною та мати власні збройні сили. Бандера та його однодумці застерігали: німці, прагнучи встановити у Європі "новий порядок", мають зважати на рішучість українців.
Організація українських націоналістів довго не чекала і від декларацій перейшла до дії. Заздалегідь підготовані похідні групи вирушили в дорогу, встановлюючи у селах і містечках свою адміністрацію. Окрім відомих трьох, на схід вирушили ще дві спеціальні похідні групи - Львівська та Київська. Ці дві групи мали за завдання проголосити у першому великому місті західної України - Львові та столиці України Києві Акт відновлення української державності.
30 червня 1941 року до Львова вступили перші частини вермахту. Дещо випереджаючи їх, цього дня сюди прибув український батальйон "Нахтігаль". Слідом за кілька годин ввійшла Львівська похідна група (15 осіб) на чолі з Ярославом Стецьком.
Група Стецька зупинилася на площі біля собору св. Юра. Тут на неї вже чекали керівник Львівського міського проводу ОУН та інші підпільники.
Сам Стецько пішов на зустріч із митрополитом Андреєм Шептицьким, який благословив проголошення акта, і відрядив на збори свого заступника Йосипа Сліпого.
Заручившись підтримкою у митрополита, Ярослав Стецько пішов до ратуші. Саме тут він нашвидкуруч накидав текст Акта та нотатки своєї промови.
Ввечері, у приміщенні "Просвіти" зібралося понад сто видатних громадян Львова на відкриття Національних зборів. У призидії сиділи: Ярослав Стецько, Іван Равлик, отець Йосип Сліпий та Василь Кук. Останній зачитав листа Бандери із пропозицією призначити головою Державного правління Ярослава Стецька, яку підтримали збори.
Однак, про події у "Просвіті" випадково дізнався майор абверу Ганс Кох, уповноважений вермахту в українських справах. Він прийшов у приміщення "Просвіти", коли вже йшли. Стецько запросив Коха до президії як гостя, даючи зрозуміти останньому, що він тут не господар. Німець відповів відмовою, але взяв слово, в якому негативно висловився щодо зборів, вимагав їх розпустити.
2 липня держсекретар Генерального губернаторства Кундт викликав на розмову у Кракові Степана Бандеру, Василя Мудрого та інших. Розмова переросла у допит: Кундт твердив, що тільки Гітлер може приймати рішення щодо створення якоїсь держави на Сході. А Бандера вперто стояв на тому, що для такого рішення йому не потрібна згода німців, оскільки єдине, чим він керується - це мандат від українського народу.
Коли Гітлер довідався про ці події, рішення про знищення ОУН було моментальне. Вже починаючи з вересня розпочались масові арешти та розстріли німцями підпільників ОУН. Нацисти швидко збагнули, що ОУН є єдиною силою, здатною їм протистояти збройно на окупованих українських землях.