ЦІЛЛЮ ЖИТТЯ СПІВУЗАЛЕЖНЕНОГО Є ПОРЯТУНОК АЛКОГОЛІКА

      Ось уже три роки у Стрию працює група Ал-Анон. Учора вона святкувала свій третій день народження. З цієї нагоди відбулося відкрите зібрання групи, де запросили учасників групи АА та гостей.
      Група Ал-Анон є спільнотою родичів і друзів алкоголіків, які діляться один з одним своїм досвідом, силою і надією, для того, щоб вирішити спільні проблеми. Тобто, це люди, близькі яких стали залежними від алкоголю чи наркотиків. Метою спільноти є допомагати сі'ям алкоголіків. Програма Ал-Анону базується на 12 кроках запозичених у Анонімних Алкоголіків, які члени групи застосовують у своєму повсякденному житті.
     Кожне зібрання групи розпочинається з молитви про душевний спокій, де присутні просять Бога допомогти прийняти те, що не можуть змінити, і змінити те, що можуть. Вони ж керуються правилом, що змінити можна тільки себе і своє ставлення до проблеми.
      Ще три роки назад Наталя (імена з етичних міркувань змінені) не бачила світла у своєму житті. Вона жила алкоголізмом уже померлого чоловіка та хворобою сина. Кропітка праця над собою за 12 кроковою програмою кардинально змінила її життя. Сьогодні вона радіє кожному дню, на устах сяє посмішка, син одужує і будує нове життя.
      Мирослава прийшла до групи Ал-Анон за чарівною пігулкою для чоловіка. Проте тут їй дали інше розуміння проблеми. Вона працює над собою, змінює своє ставлення до чоловіка і його залежності, і водночас змінюється світ довкола неї. Якщо, колись її оточення осуджувало за те, що ходить на ці зібрання, то побачивши результат праці тепер усіляко сприяє і підтримує її.
      Ольга, мабуть, найдовше з усіх учасниць працює за цією програмою. Крім цього активно допомагає іншим впоратись з проблемами співузалежнення. Вона переконана, що програма працює. ЇЇ син став на шлях одужання, а чоловік, з яким розлучена багато років, намагається покинути пити. Історія усіх цих жінок - це історія маленького чуда, у яке вони самі не одразу повірили, адже були занурені у глибокий відчай і не вірили у можливість змін. Чудо, яке сталося не за помахом чарівної палички, а через працю над собою й довіру до Божої волі.
      Перший крок до одужання - це визнання свого безсилля перед алкоголізмом близької людини. Але ми не самотні у цьому світі, є Бог, який допомагає долати проблеми - це вже другий крок. Так маленькими кроками, підтримуючи один одного учасники групи Ал-Анон долають свою співзалежність.
      Тут варто більше зупинитися на терміні «співузалежнення». Люди які живуть поряд з особою, яка вживає алкоголь, діти алкоголіка, його батьки, дружина чи чоловік, брати і сестри, усі вони страждають від проблем, спричинених п’янством. Їхнє життя цілком або частково залежить від тої людини, що п'є, від його настрою, від стану сп'яніння і т.д. Вони не живуть власним життям, їхні думки, бажання і уподобання підпорядковані алкоголізму близької людини. І найчастіше це добровільно, без жодного примусу.
      Як це відбувається на практиці? Неділя, жінка збирається йти до церкви, тим часом її чоловік скочив до сусіда і прихопив чарчину. Вгледівши таке, жінка починає сваритися і плани руйнуються. Якщо вона залишить чоловіка самого, то він ще більше нап'ється. Тож вона залишається пильнувати чоловіка. Чи це їй вдасться - це вже інше питання. Наступного дня у жінки знову немає спокою, замість того, щоб займатися своїми справами, зрештою піти у перукарню чи зустрітися з подругою, вона весь час думає про те, чи прийде чоловік до дому тверезий. І врешті не витримує й телефонує до нього. Такі жінки з півслова розпізнають пив чи ні, і тут не має значення кількість випитого. Тож ж кілька слів і вона вже знає, що її чекає ввечері. Відповідно настрій зіпсовано, а до кінця робочого дняця жінка накрутить себе так, що зустрічатиме коханого з повним озброєнням.
      Співузалежнені створюють сприятливі умови для розвитку алкоголізму чи наркоманії. Часто близькі люди виконують обов'язки залежної особи. Так жінка бере увесь тягар господарки на себе: і косить, і оре, картоплю садить і копає, худобу годує, і гроші заробляє. І ще крім цього виконує свою жіночу роботу.
      Ситуація з чоловіком болісна, але якщо набридло п'янство, жінка може розвернутися і піти геть, зрештою розлучитися і покласти край проблемі. А от, що робити мамі алкоголіка, як вона має жити з цією проблемою? Вони, матері, намагаються її вирішити, але часто несвідомо ще погіршують ситуацію. Страх перед тим, що син чи дочка десь нап'ються за межами дому і з ними щось трапиться, примушує їх самих купувати алкоголь для хворої дитини. Сергій Зайцев у своїй книзі "Созависимость - умение любить" описує ситуацію, коли мама влаштувала у себе у квартирі притон для наркоманів, купувала одноразові шприци, щоб тільки дитина не кололася на вулиці і не заразилась якоюсь хворобою. Така надмірна опіка дозволяє хворобі розвиватися у комфортних умовах.
      Варто наголосити, що співзалежність несвідома. Ці люди щиро хочуть допомогти близькій людині. І як правило часто перепробували усякі методи порятунку: бігали до ворожки, купували рекламовані і не дуже таблетки, влаштовували промивання мозку усілякими лекціями і нотаціями, постійно здійснювали контроль за хворим і т.д. Одним словом ціллю їхнього життя є порятунок алкоголіка. А тим часом їхнє життя стає неконтрольованим і повністю залежить від хвороби близької людини.
      Учасники групи Ал-Анон, які діють у цілому світі, змінили своє ставлення до алкоголізму. Насамперед, ті що прийшли у групу знайшли тут підтримку й розуміння своїх проблем. Тут не дають чарівної пігулки, яка б вилікувала близьку людину він залежності. Але тут покажуть шлях, яким потрібно йти. Усім кому потрібна допомога можуть її знайти щонеділі у канцелярії Храму Успіння Пресвятої Богородиці. Зустрічі відбуваються о 16:30. Також можна зателефонувати за номером – 095 250 6794.